Майстер-класи

Діти з великою цікавістю та задоволенням вперше писали воском, фарбували в різні кольори, знімали віск із писанок.

Цьогоріч учасниками майстер-класу вже не вперше стали третьокласники Коломийського ліцею 9.

Для кожного учня було підготовлено необхідні для роботи матеріали: скло, акрилові фарби, пензлики, зразки розписів писанок та писанкові композиції.
Досвідчена майстриня, наукова співробітниця музею Ірина Блонська розповіла про особливості та оригінальність процесу розпису на склі, проілюструвала всі етапи його виготовлення.

Старі люди кажуть: доки люди писатимуть писанки, доти у світі існуватиме любов. Хто б міг подумати, але цій традиції тисячі років! Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Саме тому ними обмінюються та дарують їх рідним та друзям.

Особливу цікавість серед дітей викликав майстер-клас із розписування пряників, який проводила майстриня з Хмельниччини Віолетта Мельник, а Валентина Карп´юк зацікавила присутніх виготовленням оригінальних пташок-мотанок, що символізують весну.

Протягом кількох місяців писанкарству навчалися дорослі й діти не тільки з Коломиї, а й інших міст і сіл, воїни ООС, підопічні благодійної організації «Карітас», Коломийського «Пласту», іноземці.

Єлена Торак – членкиня Союзу українців Румунії. Вона популяризує там українську писанку і навчаючи цьому мистецтву всіх бажаючих.

Перейнявши деякі елементи з традиційного японського мистецтва «Кандзасі», Марія Михайлівна навчала всіх охочих прикрашати своє волосся та одежу квітами з атласних стрічок. Молодь цим любить похизуватися, тож охочі вчилися з натхненням.

Окрім розпису писанок, якому вона присвятила вже понад 50 років, Ганна Бодруг вивчає витоки космацького писанкарства і радо ділиться своїми знаннями з учнями місцевої школи, а для охочих проводить майстер-класи.

Охочих опанувати давнє українське мистецтво щороку більшає. Насамперед, як зізнаються юні учасники, їх захоплює творчий процес, результатом якого стають роботи, створені власними руками.

У книжці подані короткі пояснення про значення як самої писанки, так і про найбільш поширені її символи та колористику. Також авторка пропонує власні писанкові композиції на основі давніх, які можна розфарбувати відповідно до поданого поруч зразка.

Одним із невід’ємних атрибутів зимових свят сьогодні вважається ялинка. Але так було не завжди. В Україні вічно зелені деревця почали прикрашати лише понад 200 років тому.

Під час занять учні дізнаються про символіку, традиційність створення народної ляльки, пізнають основи декоративно-прикладного мистецтва та текстильного дизайну.

Із завершенням періоду відпусток і літніх канікул, музейники запрошують всіх охочих до участі у творчому гуртку «Писанка», в якому ось уже майже три роки діти й дорослі вчаться розписувати писанки.

До кінця 30-х років ХХ ст. в Україні побутував звичай прикрашати оселю різдвяними солом’яними прикрасами — "павуками". На Івано-Франківщині, зокрема, їх ставили у хатах замість традиційних нині зелених ялинок. Мистецтвознавці вважають "павуків" одними з найдревніших солом’яних творінь. У наших предків вони були ще й символом хліборобства.