2017

Картини цієї малярки виконано в обмеженій палітрі кольорів з підтекстом підсилення значимості зображених особистостей. Нагадаємо, у плеяді визначних постатей відомі діячі релігії, культури, композитори, воїни АТО та багато сучасників, котрі прилучилися до підтримки і розвитку національного самоствердження.

Етнографічний нарис коломиянам представили ініціатор цього перевидання і автор вступної статті Микола Савчук та перекладач Ірена Гулай-Назарова.

Захід провели студенти під керівництвом викладачки англійської мови Ірини Грушецької. Метою уроку такого формату було залучення студентів до розуміння навколишнього світу краси України.

Книга вийшла у світ у жовтні в івано-франківському видавництві «Місто НВ». Це своєрідний подарунок пам`яті про екс-голову Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайла Вишиванюка, якому  виповнилося б 13 жовтня 65 років.

З лекцією виступила науковий співробітник Криворівнянського музею Оксана Рибарук, під час якої поділилася власними спогадами про цю непересічну особистість, оскільки чимало часу в дитинстві і в студентські роки проводила в оселі Параски.

У Коломиї Роман Киселюк уперше представляв свій літературний доробок, який налічує дванадцять видань, що побачили світ упродовж двадцяти років.

Народився пан Масник в українському місті Мостиська. Освіту отримав уже в Чикаго. Працював у Національному інституті раку заступником директора підрозділу біології та діагностики раку, чинним асоційованим директором Відділення міжнародних зв`язків. Обіймав посаду директора американських проектів в Україні, Білорусі, США, пов`язаних з Чорнобилем.

Як і першу монету торік, цей цінний експонат для музею подарувала Марія Рипан – відома дослідниця українського народного мистецтва, мисткиня жіночих прикрас із бісеру та автор навчальних програм з цієї тематики.

Видання розповідає про кілька поколінь священиків з родини Гузарів та їхнє самовіддане служіння українському народові та Церкві. Передмову до книжки написав кардинал, єпископ, десятирічний глава Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар (1933-2017). На жаль, побачити видання йому не судилось. Тож презентацію було присвячено світлій пам`яті Блаженнішого.

Зустріч відбулася на її персональній виставці, що впродовж трьох тижнів експонувалася в музеї писанкового розпису. Живописні полотна художниці знайшли щирий відгук у коломиян.

Діти захоплено пізнавали науку писанкарства, брали активну участь у розписуванні писанок, паралельно опановуючи при цьому й мистецькі ремесла з оздоблення, навчаючись техніки аплікації з паперу і соломи та виготовляти хатні прикраси з писанок.

Приводом для такої зустрічі стало альбомне видання «Писанки наших бабусь. Зібрання писанок Юрія Ференчука», куди ввійшло понад 1700 акварельних замальовок.

Музейні заходи виявилися настільки цікавими для гостей, що довелося продовжувати і майстер-класи, і екскурсії-вікторини, і цікаві дитячі ігри.

Експонується тридцять дев`ять творів (живопис, малюнки та ескізи театральних костюмів), що ілюструють мистецький доробок художниці.

Захід ініційовано представниками Коломийського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Участь у конкурсі взяли вихованці Гвіздецької школи мистецтв, Отинійської художньо-ремісничої школи, учні Печеніжинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату та учні Сопівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. 

Цьогорічне урочисте відкриття, розпочате традиційною святковою ходою учасників фестивалю, вирізнилося наймасовішим тисячоголосим виконанням гаївок, про що офіційно було визнано представниками Книги рекордів України. А впродовж двох днів коломияни й гості міста мали можливість споглядати концертну програму за участю аматорських колективів і професійних митців та бачити виставку-продаж творів декоративно-прикладного мистецтва.

Свято об’єднало національну творчість і в писанкарстві, і в численних виступах художніх колективів, і в зустрічах гостей, що приїхали подивитися на всю цю весняну розмаїтість з Польщі, Румунії, Словаччини, Канади, Америки…

«Космацькі писанки» особливі, вони помітно вирізняються з-поміж інших своїми жовто-гарячими кольорами і символікою, а в загальному писанковому мистецтві Західної України – доповнюють усю її барвистість.

Охочих було багато. Хтось вчився цього ремесла вперше, для когось це було вже трохи знаною справою, бо робив це на такому ж майстер-класі торік. Імбирне печиво було найрізноманітніших форм: у вигляді писанок, і у вигляді зайчиків, курчаток…

На одному з таких писанкових занять побували вихованки школи юних панянок, якою ось уже шість років керує Марія Гнатюк – очільниця міськрайонного товариства Союзу Українок.

Гості з цікавістю слухали розповідь про історію національного писанкарства, про символіку української писанки, мали змогу подивитися експозицію, де багато представлені кращі зірці цього мініатюрного мистецтва, та розписати свою індивідуальну.

Ось уже кілька років музейники співпрацюють із зазначеними організаціями, вихованці яких завжди радо відвідують такі музейні заходи. 

Всіх охочих писати писанки навчали наукові співробітники музею Ірина Блонська та Роксолана Сметанюк, а одне із занять провів відомий коломийський писанкар Олег Кіращук.

Під керівництвом наукового співробітника музею Ірини Блонської вчителі перевтілилися у слухняних учнів.