2019

30 грудня - 10.00-17.00.
31 грудня – 10.00-15.00.
1 січня – вихідний.
6 січня (Навечір’я Різдва) – 10.00-15.00.
7 січня (Різдво) – вихідний.
8 січня – 10.00-17.00.

Вона також є однією з авторів альманаху «Станіслав плюс два», учасниця міжнародних літературних фестивалів та поетичних читань. Марія Микицей видала чотири книжки прози, серед яких «Трофей на довгу пам'ять», за яку її номіновано лауреатом івано-франківської міської премії ім. І. Франка в галузі літератури та журналістики.

Наукове видання представила її авторка – директор Центру досліджень «Покутської трійці» Коломийського інституту Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, літературознавиця, докторка філологічних наук Наталя Мочернюк. До слова, почесний ступінь докторки вона отримала напередодні презентації.

Юрій Андрухович презентував свою книгу «Коханці Юстиції», де згадано й Коломию. Це вісім із половиною історій про добре знайомих і зовсім нових негідників, об’єднаних у тристасторінковий роман. У книзі знову зустрічається Самійло Немирич, читач побуває на страті Альберта Вироземського й розділить долю Синьої Бороди Юліуса Ґродта. За словами Юрія Андруховича, книжка писалася протягом 27 років й автор до останнього не знав, «що з того вийде».

В експресивній манері В. Шовкошитний передавав стрімкий перебіг політичних подій, епізод за епізодом вимальовуючи героїчну історію Майдану, дисидентів та України. Окрім авторських, письменник демонстрував також і редаговані ним книги, серед яких нові романи «Медуза-Горгона» Ольги Слоньовської та «Я і мій Дон-Жуан» Марії Ткачівської.

Срібну монету виготовив Королівський канадський монетний двір. На монеті зображено профіль королеви Єлизавети ІІ та пам'ятник українській писанці в канадському місті Вегревілі (провінція Альберта), більшість населення якого українці.

Степан Процюк – автор понад 30 літературних творів, лауреат багатьох літературних премій, кандидат філологічних наук, викладач сучасної української літератури Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника.

Легендарна українська співачка з великим зацікавленням ознайомилася з музейними збірками, а в Музеї писанкового розпису ще й навчилася писати писанки. Власноруч написану писанку співачка доповнила автографом.

У грі-квесті "Писанкові мандри", під час якої діти, знайомлячись із музейними експонатами, повинні були відповісти на запитання Дитячого путівника. Вони ретельно шукали «охоронця» Музею, ковану писанку із завданням, прізвище майстра, авторів косівських кахлів у гуцульській хаті та дерев’яної писанки – прообразу сучасного «кіндер-сюрпризу».

Мистецький захід розпочався з урочистого відкриття, на якому з духовним словом звернулися священики, представники місцевої влади, керівники району, області, організатори, партнери та громадські активісти.

З вітальним словом до присутніх звернулися преосвященні владики Василій Івасюк від Коломийської єпархіїі УГКЦ та Юліан Гатала від Коломийсько-Косівської єпархії УПЦ. Вітальні виступи промовили також генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського Ярослава Ткачук та в.о. начальника відділу аналізу і стратегічного планування управління стратегічного планування та розвитку Міністерства культури України Інна Божко.

З вітальним словом до учасників і гостей заходу звернулися заступник міського голови Володимир Бойцан, начальник управління культури Коломийської міськради Уляна Мандрусяк та генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук. Керівник Музею акцентувала увагу на важливості збереження і пропагування культурної спадщини України. Варто нагадати, що наприкінці минулого року, з подання Національного музею та його філії – Музею писанкового розпису, до Національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини було внесено «Традицію гуцульської писанки».

Група канадських і американських писанкарок уперше завітала в Україну, щоб глибше пізнати мистецькі народні традиції й звичаї нашого краю. Звісно, не оминули наш Музей, де зустрілися з відомим коломийським писанкарем Олегом Кіращуком. Спілкування з ним виокремилося у ще більше зацікавлення оглянути експозицію й подарувати нашому Музеєві свої авторські писанки.

Приємно, що початок співпраці між двома музеями відзначив Посол України в Королівстві Швеції Ігор Сагач у листі, надісланому на ім`я генерального директора Національного музею Ярослави Ткачук.

Літературний захід об`єднав читачів з ліцею №8 та майбутніх філологів з Коломийського інституту.

За ініціативи української громади Гетеборга, такі заходи тут відбуваються не вперше. Головною метою Днів писанкарства є популяризація традиції української писанки й залучення до цього процесу всіх охочих писати писанки. Цьогоріч  уперше до цієї акції з ініціативи шведських музейників і Посольства України в Швеції було запрошено наш музей.

За давньою народною традицією, прощаючись з холодною, морозною зимою, наші пращури запрошували весну. Вдавалися до різних обрядів, молитов, співів. Сам же прихід весни пов’язували з прильотом птахів: випікали з прісного тіста фігурки «жайворонка» як провісника весни, як символ святого духу, що приносить на своїх крилах тепло, радість і життя. Під час майстер-класу учні спробували виготовити власну «пташку-веснянку», сплівши її з житньої соломи, припрошуючи весну-красну своїм сонячним сяйвом пробудити природу від зимового сну.

Давні експонати відтворено традиційною восковою технікою в 2012 р. на основі колекції, створеної 1905 р. на гіпсових формах задля безпечного транспортування для музею в Санкт-Петербурзі, де колекція міститься й сьогодні. На жаль, автентичні писанки із зазначеного регіону в Україні не збереглися.

У рамках проекту дружина президента представила перший на Прикарпатті мобільний інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами, відвідала шкільну медіатеку коломийської ЗОШ №5, взяла участь у відкритті ресурсної кімнати, а також побувала на відкритті Всеукраїнського фестивалю народної хореографії «Покутські витоки».

Ця зворушлива згадка про трагедію Небесної Сотні має на меті стиха промовити до перехожих і нагадати про героїв, що відійшли у позасвіти у найболючіші дні Майдану.

Виставка захоплює й дивує глибоко філософськими мистецькими творами, в яких традиційна суха різьба гармонійно поєднана з іншими техніками й матеріалами. Кожна робота – своєрідний гуцульський усесвіт, де мовою знаків і символів унікальний майстер різьблення яскраво й неперевершено передав власні новаторські пошуки й світовідчуття.

Ірина Шепетюк народилася в родині політрепресованих в Омській області, де відбувала покарання її мама, зв`язкова ОУН-УПА. Закінчивши фізичний факультет Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича, І. Шепетюк недовго працювала в Косові вчителем початкових класів – місце народження було на заваді педагогічній діяльності...