Для нас, українців, писанка – не тільки символ життя, добра, надії, це ще й магічний оберіг нації, її філософії і культури. Під поняттям "писанка" ми образно розуміємо вміло "розмальоване" яйце, яке зазвичай готують до Великодних свят, але дуже рідко замислюємося над історією самої писанки, її символікою та ритуалами, пов'язаних з писанкарством. Як правило, ототожнюємо її з початками заснування християнства. Насправді ж історія писанки та символіка, започатковані в глибокій давнині і мають велетенське значення для національної культури в цілому. Про це свідчать речі з доісторичних могил, орнаментально вмотивовані на вазах та інших предметах періоду неоліту і сучасних писанках, про це свідчать руїни тисячолітніх будов у різних кінцях світу, в оздобах яких чітко зображені символи сонця, хреста, свастики, тригвера, кривульки, безконечника, спіралі – такі ж, як і на наших, українських писанках!
Статті

Писанка. Великодні традиції
Для древньої Коломиї завершення ІІ тисячоліття стало знаменним у мистецькому житті. Саме в часі проведення Х Міжнародного гуцульського фестивалю тут відкрито єдиний у світі музей "Писанка". Архітектурну споруду виконано у формі яйця-писанки, яке є оригінальною і своєрідною рекламою музею, колекція якого нараховує понад 6 тисяч творів цього декоративно-прикладного виду народної майстерності.

З гори моя писаночка покотилася, куди трава зелененькая похилилася
В Коломиї на майдані зупинилася... Так можуть перефразувати відомий дитячий віршик усі, хто хоч раз побував у цьому древньому місті. Бо тут розпочалися дивовижні пригоди візерункового яєчка. Докотившись барвінковими стежками з високих гір аж до центру Коломиї, писанка... виросла і стала чи не найбільшою зі своїх посестер у цілому світі — 13 метрів заввишки, і для них — меншеньких — перетворилася на справжню домівку: сюди писаночки збираються з усіх усюд — людям на радість, на добро та надію.
Україні пощастило стати батьківщиною найбільшого великоднього яйця на Землі, з’явилося воно на Прикарпатті з нагоди величного ювілею – 2000 років від дня народження Ісуса Христа. От тільки не Курочка Ряба його знесла, а створили людські руки, ще й розмалювали гуцульськими геометричними взорами й облаштували в самісінькому серці фантастичного яйця музею „Писанка”.