2025

Історія його звіздарства бере початок зі старовинної зірки, конструкція якої походить із родинного села Мацьковичі (тепер на території Польщі, неподалік Перемишля). Саме на Надсянні – регіоні, де до переселень 1944-47 рр. мешкали українці, творили велетенські звізди, з якими ватаги колядників обходили домівки, несучи світло Різдва. У родинному архіві Юлії Гризлюк - Олександри Кучерепи збереглася унікальна давня світлина й чи не єдина оригінальна фотографія колядників зі звіздою з Мацьковичів.

Літературна зустріч минула у теплій атмосфері серед друзів і поціновувачів слова, добре знайомих з творчим доробком авторки. У Коломиї пані Іванна вже неодноразово презентувала свої видання, натомість у стінах «Писанки» – вперше.

З духовним словом до учасників і гостей форуму звернувся о. Іван Рибарук з Криворівні, усіх присутніх привітали депутатка Івано-Франківської обласної ради, заступниця начальниці управління культури Івано-Франківської ОВА Мирослава Корнелюк, міський голова Коломиї Богдан Станіславський, ректор Університету Короля Данила Мирослав Луцький.

Кожне з представлених неймовірних за красою та енергетикою живописних полотен наповнене світлом душі художника, його глибокою і безмежною любовʼю до Гуцульщини та рідної Ковалівки, давніх традицій і обрядів, що викликають щире захоплення всіх, хто їх споглядає.

Сердечно дякуємо аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томасу Іванаускасу за співорганізацію виставки в Музеї писанкового розпису - філії Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, науковому співробітнику Меморіального музею А. Баранаускаса та А. Вієнуоліо-Жукаускаса (м. Анікщяй, Литва) Віргініусу Стролі та голові Вільнюської громади Спілки народних майстрів Литви Рамуте Крауялене за сприяння та можливість представити в музеї традиційні для Вільнюського регіону писанки та верби, завдяки яким наші відвідувачі мали можливість пізнати мистецьку спадщину Литви.

Щедрий дарунок ми отримали від делегації з Чехії - архієпископа Йозефа Нузіка, директора єпархіального Карітас Оломоуц Роберта Нойгебауера та відповідальної за проєкти в Україні Христини Новодворської під час перебування в нашому регіоні з метою ближчого ознайомлення з діяльністю Карітас Коломия та роботою осередків допомоги.

Презентоване видання – це масштабне художнє полотно про долі українських родин, які пройшли крізь випробування ХХ століття від Карпатської України до радянської відлиги, це історія поколінь, що боролися, виживали і передавали любов до України своїм нащадкам.

Музей, що є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, було започатковано 24 жовтня 1987 року в приміщенні церкви Благовіщення – пам’ятки архітектури кінця ХVІ ст. з ініціативи тодішньої директорки Ольги Кратюк. Поява музею в той час мала велике значення для збереження цього давнього виду народного мистецтва – одного з важливих символів та ідентифікаторів української ідентичності та відродження традицій. Адже тоді в Україні, за винятком локальних осередків Карпатського краю, писанки вже не писали.

Їх, як і чотири попередні, для музейної збірки спеціально придбала та подарувала відома мисткиня, дослідниця народного мистецтва, амбасадорка української культури в світі Марія Рипан з Торонто (Канада).

«Творець елітарної поезії» – так охарактеризував Степан Процюк літератора, лауреата премій ім. Василя Стефаника та ім. Леся Мартовича, ім. Патріарха Володимира Романюка та Митрополита Андрея Шептицького, переможця конкурсу «Найкраща книжка Прикарпаття-2016» у номінації «Публіцистика», автора поетичних збірок «Медовий кумир», «Бентежні видива» та «Таємні дотики», а також книжки публіцистики «Знаки часу. Розпізнавання».

Літераторка народилась у Городенці. Вивчала німецьку філологію та філософію в Чернівецькому національному університеті, а педагогіку й теологію – в Німеччині. Тривалий час мешкала в Кельні, зараз – у Берліні. Також Ярослава Терлецька-Блек є аніматоркою освітнього напрямку – вальдорфської школи, яка є новітньою альтернативою традиційної шкільної системи.

З іменем Опанаса Заливахи пов’язані непересічні особистості української історії 60-70 років – Алла Горська, Людмила Семикіна, Галина Севрук та Галина Зубченко (спільна творча робота – вітраж “Шевченко. Мати” до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу КНУ), Іван Світличний, Василь Стус, В`ячеслав Чорновіл, Святослав Караванський, брати Горині.

Цього разу мисткиня подарувала не тільки авторські та традиційні писанки, а й хустку із символічною назвою «Писанка», на створення якої надихнула одна з її писанкових композицій, та тритомне двомовне видання «PYSANKY UA. Finish the pattern. Домальовка».

Автор кількох монографічних досліджень та близько 300 наукових статей, організатор численних міжнародних мистецьких акцій та виставок представив коломиянам книгу, до якої ввійшли вибрані дописи, створені впродовж 2020 – 2024 років для мережі Facebook.

Цьогорічний мистецький форум, що поєднав низку культурно-мистецьких заходів у різних локаціях міста, урочисто відкрили в Палаці культури та мистецтв "Народний дім" Коломийської міської ради за благословення духівництва та виступу військового оркестру 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.

У Музеї писанкового розпису сьогодні також писали писанки музейники з Національного музею та Музею історії міста, викладачі Коломийського навчально-наукового інституту, працівники міського управління культури.

Кожен з наборів містить по п`ятдесят карток з композиціями писанок, відтворених Вірою Манько з народних зразків кінця ХІХ – початку ХХІ століть. Також представлено писанки сучасних майстринь: Марії Янко, Надії Грек, Ольги Сверлович, Анни Симовонюк, Любові Бучак, Марії Гоян, Ірини Семотюк, Марії Шатрук, Дарії Гаф та Ірини Осадчук.

Цього разу пан Василь представив одразу три нові видання: «Самотній ворон», «Лілі», «Школа зелених мавп», а також розповів і про інші ретроромани й детективи з літературного доробку, що сягає вже близько трьох десятків книг.

Обговорювали питання перетворення музейних установ на живий музей, доступний і цікавий кожному туристові. Ділилися досвідом впровадження і використання нових технічних засобів, інтерактивних форматів, переходом від пасивного споглядання до активної участі відвідувачів в екскурсіях, створенням комфортного, інклюзивного простору для спілкування, навчання й пізнання культурної спадщини.

«Писанку» номіналом 20 канадських доларів викарбувано з 1 унції чистого срібла, тираж становить 9 000 екземплярів.

На презентації «Любов у всіх її проявах» авторка представила книжку «Інше життя», що вийшла друком у «Видавництві Старого Лева», де герої її оповідань через призму викликів та випробувань переосмислюють своє життя, втрачають, обирають і починають заново.

Щороку вже традиційно до тихої акції “Ангели пам’яті” долучаються Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського та Музей писанкового розпису.

Цими днями до Музею писанкового розпису завітав аташе з питань культури в дипломатичному представництві Литовської Республіки в Україні Томас Іванаускас з розкішним подарунком від литовських колег – вишуканими писанками відомої майстрині традиційних ремесел, етнографині, педагогині та музейниці Рити Матіукайте-Васіляускене.