Музей "Писанка"

ШТЕРНА

?> 01.01.2022

Під такою назвою в Музеї писанкового розпису відкрито виставку декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.

На виставці представлено понад п`ятдесят творів ХХ-початку ХХІ ст. ст. двадцятьох авторів. Поєднані вони не випадково, адже в кожній із робіт вирізняється спільний елемент – штерна.

Штернами на Гуцульщині називають восьмикутну зірку — давній символ, що притаманний для культур багатьох народів світу, відомий ще з язичницьких часів. З приходом християнства восьмикутна зірка, що сповістила про чудесну новину народження Ісуса Христа, стала головним символом Різдвяних свят.

Цей знак характерний і для народної орнаментики, зустрічається в усіх видах українського народного мистецтва – в писанках, вишитті й тканні, художньому різьблені та кераміці…

Зокрема, в святковій експозиції штерна прикрашають різьблені дерев`яні твори відомого гуцульського майстра Юрія Корпанюка (1892-1977) з Яворова Косівського району – внука славетного різьбяра Юрія Шкрібляка та сучасних митців Миколи Стринадюка, Любомира Гавриша та Мирослава Радиша з Косова, які, переосмислюючи й інтепретуючи традиції, започатковані родиною Шкрібляків, творять чудові сучасні авторські роботи.

Художнє ткацтво представлено гобеленом-триптихом неперевершеного народного художника України Михайла Біласа (1924-2016), рушниками лауреатки Національної премії імені Тараса Шевченка Ганни Василащук (1924-2003), скатертинами й доріжками знаних майстрів Дмитра Жураківського (1934-2009) зі Снятинщини та Параски Борук з Косівщини.

Оберегові зірнички нерідко прикрашали й жіночі вишиті сорочки, які представлено в ансамблях гуцульського й покутського одягу, а також у взірцях рукавів, відшитих відомою дослідницею народного мистецтва Іриною Свйонтек (1937-2018).

Різдвяні сюжети відтворюють живописні роботи івано-франківського художника Валерія Дувірака, Наталі й Романа Юсипчуків з Косова, репродукції повстанських листівок та творів знаних у світі митців Святослава Гординського (1906-1993) й Михайла Мороза (1904-1992), а також скульптурні глиняні композиції «Коляда» самобутньої народної майстрині Марії Ковальчук (1934-1992) з Коломийського р-ну та «Колядники» косівського кераміста Василя Аронця.

Доповнюють виставку традиційні різдвяні атрибути – шопка Андрія Менчака з Косова, павуки, дідухи й солом`яні ангели авторства Юлії Чічак з Рожнятівського району та Інни Січної з Коломиї.

Виставка триватиме до кінця січня.

Оксана ЯСІНСЬКА

Перейти в розділ
Як це було...
  • 270407718_4761957380559396_8230110153338279317_n.jpg
  • 270421738_674910353886931_7130393613958557419_n.jpg
  • 270587080_624803892057640_4017544877395416562_n.jpg
  • 270421741_1258188864688291_8974176686741586192_n.jpg
  • 270369345_943012879942879_2544819564996465172_n.jpg
  • 270378872_708046040576604_128170308660303885_n.jpg
  • 270527238_610667446710518_4646051238287320547_n.jpg
  • 270787710_1082979099199502_6462446878006980750_n.jpg
  • 270693796_609591000299366_7518734994818137655_n.jpg
  • 270594951_1099781930785921_1432264790139999196_n.jpg
  • 270575917_462346422080508_6908504956436180779_n.jpg
  • 270455225_990949901825787_4707850579293742040_n.jpg
  • 270453091_394794762400612_4627071667038165537_n.jpg
  • 270378872_708046040576604_128170308660303885_n.jpg
  • 270690487_888862431707945_1277190902957607445_n.jpg
  • 270348060_1553853258347137_4678139113951010313_n.jpg

Музей Гуцульщини та Покуття

Національний Музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського
один із найстаріших українських музеїв. Головний музей в структурі.

Музей Народного Мистецтва та Побуту

Косівський Музей Народного Мистецтва та Побуту Гуцульщини, в основі якого лежить ретельно зібрана колекція прикарпатського мистецтва та предметів побуту гуцульського краю.

Музей Етнографії та Екології

Яремчанський Музей Етнографії та Екології Карпатського краю
займається вивченням питань етнографії, екології, історії та розвитку народних ремесел Прикарпаття.


Модуль пошуку не встановлено.